Якщо українська народна пісня – душа народу, то душа жителів села Бехтери – весела, грайлива, з гумором та жартами. Адже саме такі пісні найбільш до снаги співакам аматорського народного ансамблю народної пісні "Кумоньки" Бехтерського сільського Будинку культури. Цей колектив є своєрідною візитівкою Бехтерської сільської ради. Ним пишаються односельці, ним захоплюються усі, хто хоч раз почув справжні українські народні завзяті пісні "Кумоньок". І Бехтерський сільський голова Михайло Бурак надає відповідну належну підтримку талановитим співакам, справжнім україночкам благословенного краю, які не пропускають жодного заходу територіальної громади і радують шанувальників народної пісні своєю самобутньою Творчістю. Колектив неодноразово був учасником театралізованих видовищ, ярмарок, концертів та свят: "Обжинок" "Стиглого колосу", свято Врожаю, Івана Купала, Різдва Христового, Нового року та 8 березня. Дуже працьовиті жіночки не цураються допомогти у проведенні заходів і сусідам в Нововолодимирівці, Зеленотропинську, Долматовці чи Добропіллі. Бажаними учасниками завжди вони є і на святі "Український кавун – солодке диво", і на Всеукраїнському благодійному фестивалі народної творчості "Купальські зорі", і на державних святах Дня Конституції та Дня Незалежності України. Неодноразовий переможець обласного фестивалю "Пісенна веселка Херсонщини" завжди запрошується для виступу на звітах Голопристанського району чи Херсонської області, на святкування дня міста Гола Пристань чи Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва. Вони працюють як справжні професіонали. Бували такі дні, коли колектив виступав в різних сільських радах району. З шаленим успіхом їх зустрічали і проводжали загалом по 3-4 концерти на день. Колектив було створено на основі Бехтерського ансамблю народної пісні "Степовичка", яким керували свого часу Федорченко Лариса Михайлівна (1986-1996) та Дідан Віктор Микитович (1996-2002рр). У 2002 році очолила колектив Прилип Галина Миколаївна, яка і ініціювала нову назву життєрадісному колективові - "Кумоньки". У тому ж 2002 році за рішенням колегії управління культури і туризму обласної державної адміністрації Бехтерському ансамблю народної пісні "Кумоньки" було присвоєно почесне звання "народний". Веснянки та гаївки, купальські та петрівочні, обжнивочні та весільні, колядки та щедрівки і, звичайно ж, запальні жартівливі українські народні пісні – ось не повний перелік творчого доробку колективу, до складу якого входять обдаровані, високопрофесійні виконавці життєдайних пісень, справжні українські жіночки: Галина Прилип, Лідія Полякова, Ганна Запорожець, Марія Арцеблюк, Галина Козак, Наталія Мозоль, Наталія Григорьєва, Лариса Пєшкова, Людмила Жугайло, Ганна Теленик, Вікторія Вишняк та Таїсія Лисак. Акомпанують колективу ансамбль троїстих музик у складі: баяністів Віктора Прилип та Сергія Швеця, контрабасиста Андрія Швеця, скрипалів Алії та Зінаїди Власенко, на бубоні грає молоде обдарування Бехтерського сільського Будинку культури Іван Лисак. Слід згадати і про значний внесок у діяльність колективу колишніх солісток ансамблю Лідії Полякової та Наталії Кремзер. "Кумоньки" – закохані в пісню, тому з любов'ю і відданістю ставляться до українського мистецтва, української пісні, бережуть і передають її підростаючому поколінню. Жартівливі пісні, які переважають в репертуарі аматорського народного ансамблю "Кумоньки" Бехтерського сільського Будинку культури є відображенням нашої дійсності. Неймовірна популярність колективу свідчить, що "Кумоньки" знайшли свою родзинку, адже сміх додає радості, наснаги і віри, що всі проблеми будуть вирішені і людяність та любов додадуть сил у побудові кращого майбутнього для українського народу. Пісні у виконанні "Кумоньок" ніколи не набриднуть. Їх хочеться слухати знову і знову, адже вони несуть у собі щиру веселу вдачу народу, який не впадає у відчай навіть при найскладніших обставинах. Для українського народу така пісня була і є спасінням і втіхою водночас. Нещодавно колектив відзначив своє десятиріччя виходом телепрограм на каналі обласної державної телерадіокомпанії "Скіфія". Я впевнений, поки жива жартівлива пісня, поки є самобутні талановиті співаки, які її пропагують, не спустошується криниця душі народної. Душа Голопристанщини жива.