Продовжувачі традицій
Традиція хорового співу на Голопристанщини активно набирала обертів ще у далекому 19 столітті. Так у книзі Віктора Микитовича Дідана «Бехтери» згадувався той факт, як з захопленням приїздили вельможі з багатьох куточків царської Росії у Бехтери на концерти хору місцевих кріпосних селян. У 30-і роки ХХ століття активно культивувалося пролеткультами синьоблузівські агітбригади та пролеткультівські хори у більшості населених пунктів, де радянська влада вступала в силу. Певне затишшя у поширенні хорового мистецтва спостерігалося на Голопристанщині у післявоєнні роки аж до кінця 50-х років. Але потім колгоспами і радгоспами почали будуватися клубні заклади культури та створюватися чи не в кожному колгоспі своєрідні хор-ланки, які з часом переросли у багаточисельні стаціонарні хори при сільських Будинках культури. На 70-ті та 80-ті роки припадає розквіт хорового мистецтва на Голопристанщині.