Їхав козак степом
Попід хуторцем,
Зустрів дівчиноньку,
Вербове гільце.
"Дівчинонька люба,
Гарна як весна,
Дай же мені руку,
Стань мені жона".

 

Приспів:
 

Вибиває в полі
Вітер гопака -
Ой, не легка доля,
Доля козака!

 

Не піду, козаче,
Навіть і не клич.
Бо твій батько - вітер,
Мати - темна ніч.
Рідний брат, то коник,
Що іде услід,
А сестриця - бурка,
От і весь твій рід!

 

Приспів.

 

Не піду, козаче,
Ти і не проси,
Щоб не змарнувати
Ніжної краси.
Бо життя з тобою
Згіркне, як полинь,
Адже твоя хата -
У степу курінь.

 

Приспів.